Бойчук, Труш, Новаківський — талановиті українські художники, які навчалися в Кракові 

Іван Труш, Олекса Новаківський та Михайло Бойчук є важливими постатями в історії українського живопису. Проте не всі знають, що цих митців поєднує навчання в Кракові. У матеріалі UAinKrakow.pl розповідаємо про краківські сторінки біографій художників.

Атмосфера краківського осередку художників

Академія мистецтв імені Яна Матейка на pl. Jana Matejki 13 стала місцем становлення українських художників на зламі ХІХ-ХХ століть. Один зі студентів вишу, а згодом художник і мистецтвознавець Дем’ян Горняткевич розшукав у архівах академії прізвища 81 українського студента, що навчалися тут у період від 1870-х років до 1918 року. 

Студенти засновували організації та клуби, відвідували “Просвіту”. Творча еліта збиралася в кавʼярні “Яма Міхаліка” на вулиці Floriаńska 45. 

У статті “Роль Краківської Академії Мистецтв у становленні педагогічної системи  Михайла Бойчука” Дем’ян Горняткевич пише:

“Духовною столицею стає Краків. Тут акумулюються мистецькі сили, об’єднані бажанням відродити національну культуру і встановити зв’язки з європейськими центрами мистецтва”.

Іван Труш — поет сонця 

Іван Труш — один з українських художників-імпресіоністів, оригінальний колорист, що народився в невеликому селі на Львівщині в родині кравця.

У Краківській академії мистецтв імені Яна Матейка художник навчався з 1891 по 1897 рік. Лекції в нього викладали відомі тогочасні майстри Леон Вичулковський і Ян Станіславський. У цей час Іван мав дружні стосунки з українським письменником-новелістом Василем Стефаником.

Труш створив картину “Захід сонця в лісі” у 1904 році, яку можна порівняти з імпресіоністичними полотнами Клода Моне. Іван Труш написав цю роботу в Зеленому Гаю — родовому “гнізді” Драгоманових-Косачів. Через постійні спроби “зловити мить”, коли сонце ідеально торкається горизонту, сучасники називали його “поетом сонця”.

Художник був одружений з Аріадною Драгомановою. Він створив портрети Лесі Українки, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича та інших відомих українців. 

Іван Труш любив вірші польського поета-романтика Адама Міцкевича, тому збирався створити цикл картин до “Кримських сонетів”. У Крим художник приїжджав декілька разів, але так і не встиг здійснити свій намір.

Син художника Мирон Труш був чемпіоном світу в складі збірної Польщі зі стрільби з лука. 

Романтик Олекса Новаківський 

Про краківський період життя цього художника Демʼян Горняткевич розповідає в дослідженні “Українські мистці в автобіографіях”. 

Мистецтвознавець пише: “Олена Бжозовська вислала Новаківського до Кракова, і тут він мешкав у директорів Ольшевських. Олекса приїхав з України в народному одязі — отже, в чоботях та українській підпоясаній сорочці”.  

До академії мистецтв Олекса Новаківський вступив у 1892 році. Так як і Труш він навчався в Леона Вичулковського і Яна Станіславського. Олекса закінчив навчання в 1902 році із золотою медаллю — найбільшою нагородою для випускника, яку після нього жоден студент не отримав.  

Завдяки доктору Йозефу Гогульському у 1911 році в Палаці мистецтва (plac Szczepański 4) художник організував виставку, де представив 140 картин.  

Під час навчання в академії Олекса Новаківський часто виїжджав за межі Кракова, щоб малювати етюди пейзажу. Найчастіше відвідував село Могила, де познайомився з майбутньою дружиною Ганною Пальмовською. “На хвилі романтичного зацікавлення краківської еліти дівчатами-селянками Новаківський теж повінчався “з мазуркою з Могили”, — пише Демʼян Горняткевич.

Михайло Бойчук і “бойчукізм”

Михайло Бойчук — унікальний український художник-монументаліст, засновник напрямку “бойчукізм” та лідер групи “бойчукістів”. 

Народився у 1882 році на Тернопільщині. Завдяки старанням Івана Труша і Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) Михайло Бойчук вступив до Краківської академії мистецтв. Його навчання спонсорували митрополит Андрей Шептицький і НТШ. 

Стефаник у творі “Про ясне минуле” писав: “Вже при кінці мойого побуту в Кракові вступив до Академії малярської Михайло Бойчук, просто з села від роботи, з мозолями на руках, з рум’яними лицями, побачив я його в своїй хаті. Всі знають, що це тепер великий маляр, один з засновників ренесансу староруського малярства”.

Михайло Бойчук винаймав помешкання на вулиці Rajska 6. У 1899–1901 роках вчився у майстра історичного та релігійного живопису Флоріана Цинка, у 1901–1902 — у Юзефа Унєжиського, в 1902–1904 роках — в майстерні Леона Вичулковського.

Під час навчання в академії художник брав участь у виставках у Кракові та Львові. Його відомим портретом того періоду є портрет письменника Стефана Жеромського, в будинку якого в курортному містечку Закопане він мешкав кілька місяців у 1904 році. 

Михайло Бойчук увійшов в українську культуру як художник-новатор і жертва сталінського терору 1937 року.  

Читати також: 5 книжок про історичних постатей, які єднають українців та поляків

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: UAinKrakow.pl
Титульне фото: Kanonkrajoznawczy  з Вікіпедія
Зображення доступне на ліцензії CC BY-SA 3.0