Український письменник, публіцист та мистецтвознавець Богдан Лепкий мешкав і творив у Кракові. Редакція UAinKrakow.pl підготувала маршрут місцями, пов’язаними з відомим діячем.
Богдан Лепкий народився в Тернопільській області у 1872 році. Навчався в Україні та Відні, одружився з дочкою свого стрийка з Коломиї Олександрою, мав троє дітей.
Доля поета склалася так, що більшу частину свого життя він мешкав у Кракові. Тут він популяризував українську мову та літературу та був представником нашої країни у складні часи.
Академічна діяльність і творчість
У 1899 році Богдан Лепкий переїхав до Кракова на запрошення обійняти посаду викладача української мови (а пізніше й літератури) в Ягеллонському університеті. У лекціях зосереджувався на періоді романтизму, особливо на постатях Тараса Шевченка та Юліуша Словацького, а також Марії Конопницької, Василя Стефаника, Маркіяна Шашкевича тощо.
Як згадувала згодом студентка Оксана Яворська-Копач, професор ніколи не читав з паперу, а говорив “від душі до душі”, розкривав нові обрії української літератури, що була “така цікава й приваблива в широкому струмі світової літератури”.
На заняття до Лепкого приходили студенти інших факультетів, навіть інших навчальних закладів Кракова. Відвідували їх також польські письменники, журналісти та політики. Богдан Лепкий опублікував близько 300 наукових праць, присвячених історії української літератури. У 1930 році письменник видав перший підручник української літератури польською мовою.
Через брак коштів був змушений підпрацьовувати вчителем III Гімназії імені Собеського, яка досі стоїть на вулиці Jana Sobieskiego 9. Також викладав у Вищій гімназії св. Яцка, розташованої на вулиці Sienna 11 в будівлі колишнього монастиря домініканців (зараз тут розміщуються навчальні аудиторії та бібліотека монастирської семінарії).
Коли у 1926 році виникла організація “Слов’янські студії” як окремий відділ Ягеллонського університету, поет став професором кафедри української літератури.
Пізніше Богдан Лепкий створив мистецьке об’єднання “Зарево”, що діяло в 1932–1939 роках при Краківській академії мистецтв імені Яна Матейка.
Якось після зустрічі на Залізничному вокзалі з українцями, які вирушали в Канаду, поет написав вірш “Журавлі”, що став гімном емігрантів і українського січового стрілецтва.
“Українська амбасада”
З 1899 до 1914 року Богдан Лепкий мешкав з родиною на вулиці Józefa Sarego 28. Квартира Лепких у Кракові стала своєрідним осередком українства. Як писав друг митця Зенон Кузеля, на письменника дивилися “як на українського представника, і мешкання його називали жартовливо “українською амбасадою”.
“Дім Лепких був українським островом, шматочком України серед польського моря”, — стверджував український видавець Богдан Остапʼюк.
Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий підтримував дружні зв’язки з багатьма українцями, які тут навчалися, насамперед з Василем Стефаником, Остапом Луцьким та В’ячеславом Липинським. Вдома у Лепкого гостювали також Михайло Бойчук, Осип Курилас, Олекса Новаківський, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська та інші.
Гості знали, що вдома у письменника їх завжди приймуть та нагодують. Найважче доводилося дружині Лепкого Олександрі: як порядна господиня вона мусила всіх пригостити, а грошей не завжди вистачало навіть на їжу для родини.
Але така гостинність сприяла популярності Богдана Лепкого. Спілкування з молоддю й культурними діячами було важливою частиною життя письменника.
Краківська філія товариства “Просвіта”
30 грудня 1894 року українські студенти і працівники залізниці створили краківську філію товариства “Просвіта”. Богдан Лепкий протягом багатьох років був заступником голови товариства. Установа була розташована на вулиці Jagiellońska 11 і забезпечувала культурні, освітні та соціальні потреби українців у Кракові.
Студенти, викладачі, видавці й письменники збиралися вечорами, обговорювали новини літератури, співали, танцювали, Лепкий читав лекції. Письменник також був одним з організаторів вечора до 100-річчя від дня народження Шевченка та інших вечорів, присвячених Шашкевичу, Франку, Лисенку і Стефанику.
Часопис “Świat Słowiański” й Україна
У 1901 році українці та поляки з Ягеллонського університету заснували “Слов’янський клуб”, що видавав часопис “Świat Słowiański” з 1905 до 1914 року. На жаль, Перша світова війна завадила розвитку багатьох ініціатив, зокрема, і часопису.
Лише завдяки Богдану Лепкому українська проблематика зайняла належне місце на шпальтах цього щомісячника. Зрештою, саме його доповідь “Про найновішу русько-українську літературу” відкрила діяльність “Слов’янського клубу” в грудні 1901 року. У наступні роки Лепкий продовжив знайомити його учасників з Україною через доповіді “Микола Гоголь” (1902), “Василь Стефаник” (1903) та “Музика Лисенка” (1904).
Екскурсії та улюблені кав’ярні
У Кракові Богдан Лепкий часто робив екскурсії новоприбулим українцям, показував архітектуру та мистецтво. Поет чудово знав Краків, намагався кожного познайомити з цим стародавнім містом, яке надзвичайно любив — показував Вавель, музей Чарторийських і Національний музей, в яких зберігається чимало українських памʼяток.
Також Лепкий досліджував фрески у Вавелі. Про це писав у своїй статті: “У Кракові, по музеях, архівах, костелах і палатах є чимало цікавої та цінної для українців старовини. Згадую тільки портрети Хмельницького, Мазепиної мами, Паліїхи, одинокий портрет гетьмани Виговської, численні ритовини наших визначних мужів, старі карти українських земель, гетьманські універсали й інші цінні грамоти…”
Богдан Лепкий часто ходив на премʼєри у Театр Юліуша Словацького та Національний старий театр імені Гелени Моджеєвської.
“Kawiarnia Jama Michalika” — улюблена кавʼярня письменника, де він бачився з Василем Стефаником. Вона розташована на вулиці Floriаńska 45 і досі приймає гостей у своїх стінах.
Історія виникнення цього закладу теж пов’язана з Україною. Аполінарій Михалик зі Стрия зробив у місці, яке називали “ямою”, кав’ярню “Львівську”. Ця назва не прижилася, заклад почали називати “Яма Міхаліка”.
Кавʼярня відома насамперед завдяки літературному об’єднанню “Молода Польща”, яке збиралося там, щоб випити кави й подискутувати. Так Богдан Лепкий познайомився й заприязнився з відомими польськими митцями: Станіславом Виспянським, Владиславом Орканом, Казімежем Тетмаєром.
Також поет часто бував у кавʼярні Турлінського на вулиці Szpitalna 38, кавʼярні Яна Кияка на площі Rynok Główny 44 і кавʼярні Владислава Шмідта на розі вулиці Szewska. Інтелектуальне та мистецьке життя Кракова кипіло саме в цих закладах.
Між двома війнами
Після довготривалої перерви у викладанні Лепкий знову повернувся до університету, цього разу на посаду заступника професора (1927–1934). З 1935 року працював на посаді надзвичайного професора кафедри руської (української) літератури Ягеллонського університету.
3 1899 року й аж до смерті письменник прожив у Кракові, проте ніколи не поривав зв’язків з рідною землею та щороку відвідував близькі з дитинства місця.
Останні роки життя Лепкого були важкими, бо припали на час фашистської окупації Польщі. Хворий письменник не тільки втратив місце в університеті, а й зазнав переслідувань. Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 року, похований на Раковецькому цвинтарі. Координати поховання: поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckic.
Ha надгробку є напис українською — “Богдан Лепкий — поет”. У 1972 році на могилі встановили барельєф. Пам’ятна табличка Богдана Лепкого вбудована в стіну Інституту польської філології Ягеллонського університету в Кракові.
Читайте також: 5 книжок про історичних постатей, які єднають українців та поляків
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Олена Середа
Титульне фото: Національний цифровий архів (NAC)
