Роковини Голодомору в Україні: історія Дня пам’яті, допомогу з Польщі та заходи у Кракові 

Зміст

Роковини Голодомору в Україні: історія Дня пам'яті, допомогу з Польщі та заходи у Кракові  dsc 1837 1024x684

У суботу 25 листопада, світ вшановує пам’ять про мільйони жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про День пам’яті, допомогу українцям від земляків із тогочасної Другої Речі Посполитої та місце вшанування жертв Голодомору в Кракові читайте у статті журналістки UAinKrakow.pl та історикині Тетяни Яцечко-Блаженко.

Історія Дня пам’яті 

Щороку в четверту суботу листопада у світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У цей день також згадують про мільйони українців, які стали жертвами геноциду сталінської влади та радянського режиму 91 рік тому.

Останні роки в колах дослідників Голодомору відбуваються палкі дискусії на рахунок точного числа жертв Голодомору. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ жертв було близько 3,2 млн  осіб.

Передумовами Голодомору була політика насильницької колективізації, закон про хлібозаготівлі, за яким колгоспи мали здавати державі від ¼ до ⅓ врожаю, а також розкуркулення селян. 

Найбільше українців у роки Голодомору 1932-1933 років загинуло на територіях сучасних Харківської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Дніпропетровської, Житомирської, Вінницької, Чернігівської, Одеської областей та в Молдові. Більше 80% загиблих від голоду були українцями.

Сьогодні імена відповідальних за цей страшний злочин проти українців чітко відомі, проте в радянські часи ця сторінка в історії замовчувалася, а кількість жертв нівелювала. Саме слово «Голодомор» вперше з’явилося в дослідженнях українських емігрантів Канади та США в 1978 році.

Те, що  Голодомор 1932 –1933 років був саме геноцидом українського народу, в Україні офіційно визнали 28 листопада 2006 року. Саме тоді Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні».

13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав винними в організації Голодомору  керівництво більшовицького тоталітарного режиму, а саме: Йосипа Сталіна, В’ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря та Менделя Хатаєвича. 

Реакція на Голодомор в інших країнах

У роки Голодомору, 1932-1933 років, тогочасні ЗМІ не інформували світову спільноту про цю катастрофу. Радянська влада робила все для того, щоб про неї не говорили. Підкупом, залякуванням, пропагандою, вона не дозволяла світові дізнатися правду та реагувати на злочинні дії. Для політиків та журналістів з іноземних країн влаштовували поїздки в спеціальні показові села, де ніби було «чудове» життя українських селян, і ніякого Голодомору не відбувалося.

Якщо йдеться про польські ЗМІ, то однією із важливих публікацій у пресі того часу була стаття краківської газети “Ілюстрований кур’єр щоденний” у липні 1933 року. У ній йшлося про те, що в Радянському Союзі від голоду помирає 10 мільйонів людей, і саме політика тогочасної влади призводить до голоду та випадків людоїдства на родючих землях України та Кубані. Про це пише у своєму дослідженні польський історик Роман Висоцький, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської.

Наразі Голодомор 1932–1933 визнали геноцидом українців парламенти 17 держав-учасниць Організації Об’єднаних Націй зі 193. 

У 2023 році визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932–1933 років визнали геноцидом у Бельгії, Болгарії, Хорватії, Великій Британії, Італії, Люксембурзі, Франції, Словенії, Словаччині та Нідерландах.

12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу.

Як українцям допомагали під час Голодомору їхні земляки із Другої Речі Посполитої 

На початку 1930-х років територія сучасної України була поділена. Одна її частина була в складі Радянського Союзу, інші входили до Другої Речі Посполитої, Румунії та Чехословаччини. Проте навіть кордон не зміг зупинити допомогу від земляків із Волині та Галичини, яка надходила до українців, які потерпали від Голодомору в Радянському Союзі. 

25 липня 1933 року у Львові створили Український громадський комітет рятунку України. Саме ця  ініціатива у тогочасній Польщі опублікувала 14 серпня 1933 року у часописі «Діло» перше зверненням щодо Голодомору в Україні, так звану відозву. Її підписали 35 українських установ та організацій.

Комітет рятунку у Львові активно інформував в ЗМІ суспільство країн Європи про Голодомор, писав звернення до міжнародних інституцій, збирав кошти та продукти для українців, які потерпали від голоду. Учасники комітету активно проводили акції протесту, найчисельнішими були ті, що організовували на Галичині та Волині. Лише восени 1933 року їх було організовано близько 300.

Саме львівський комітет з рятунку у вересні 1933 року підготував та надіслав важливі факти про Голодомор в Україні до Ліги Націй (Швейцарія). Як результат, 29 вересня 1933 року в Женеві відбулося засідання Ліги Націй за участю 14 держав. Проте прихильники СРСР заперечували факт голоду в Україні. Під час засідання відбулося голосування, яке мало вирішити чи надавати Україні допомогу. На жаль, підтримали цю ініціативу лише чотири держави: Ірландія, Iталiя, Німеччина i Норвегiя. Далі справу передали до Червоного Хреста.

Місце вшанування жертв Голодомору в Кракові

Нагадаємо, що Польща на державному рівні визнала Голодомор актом геноциду ще у 2006 році.

У 2008 році в Кракові меморіальну дошку жертвам Голодомору (Pomnik ofiar wielkiego głodu na Ukrainie 1932–1933). Вона розташований біля української греко-католицької Церкви Воздвиження Чесного Хреста, що за адресою: ul. Wiślna 11 (зі сторони ul. Olszewskiego). 

Щороку, в останню суботу листопада українці приходять сюди, щоб запалити свічку, яка є знаком скорботи і пам’яті про мільйони з українців, що загинули.

25 листопада о 16:00 за київським часом (17:00 за варшавським) відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання, а також традиційно у вікнах залишають запалені свічки, як вияв скорботи. 

Крім того, о 10:00 у Кракові у Церкви Воздвиження Чесного Хреста пройде літургія за  жертви Голодомору. Після цього відбудеться  панахида біля меморіальної дошки жертвам Голодомору. 

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

           Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко 

Титульне фото: Лідія Кожевнікова

 

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 16

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас