84-та річниця першої масової депортації поляків радянською владою: історія та вшанування в Кракові

Зміст

83-тя річниця першої масової депортації поляків радянською владою: історія та вшанування в Кракові  Microsoftteams Image UAinKrakow.pl

У суботу, 10 лютого, у Польщі згадуватимуть як 84 роки тому радянська влада вперше примусово вивезла тисячі поляків вглиб Радянського Союзу. 

Про історію річниці та запланований захід зі вшанування пам’яті депортованих поляків в Кракові розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.

Чотири депортації поляків у Сибір

Інституту національної пам’яті в Польщі виділяє чотири депортації польських громадян у 1940–1941 роках:

  • перша — з 9 на 10 лютого 1940 року; 
  • друга — 13 квітня 1940 року;
  • третя — 29 червня 1940 року;
  • четверта — 20 червня 1941 року. 

Підготовка до злочину

1 вересня 1939 року із вторгнення в Польщу Третього Рейху розпочалася Друга світова війна. Уже 17 вересня 1939 року Польща зазнала другої окупації з боку Радянського Союзу. Одним із наслідків радянського вторгнення на територію Польщі була масова депортація населення, масштаби якої досі вивчають історики. 

Радянська влада ретельно готувалася до депортації поляків. Відомо, що ще в грудні 1939 року був виданий наказ міністра внутрішніх справ Радянського Союзу Лаврентія Берії про підготовку списків польських сімей, які підлягали депортації. До такого переліку включали всіх, хто потенційно міг становити загрозу для радянської влади. 

Окрім польських військових до депортаційних списків також потрапили їхні родини та цивільне населення. 

Спогади про депортацію 

На сайті Інституту національної пам’яті можна прочитати спогади поляків про депортації до Сибіру. Кожна з цих історій вражає досі. 

Ось одна із них від очевидиці тих подій: «10 лютого 1940 року було днем ​​розставання з тим, що я любила. Батько з приставленим до голови револьвером солдата НКВС підписав документ, що з доброї волі ми будемо переселені в інше місце. Я не буду описувати, що сталося за ті двадцять хвилин, які ми мали на збори. Була субота, і мама тільки хліб у піч поставила… тож і не в дорогу. Шинку в батька поцупив енкаведист, сказавши, що там у них усього вдосталь, але «пилку та сокиру не забудьте взяти». Мій собака Бурек, улюбленець, з яким я в дитинстві бігала по полях, страшенно гавкав. Він так кричав, що я думала, що він зірве свої ланцюги й кинеться на тих, хто прийшов завдати нам шкоди. «Сволоч», почула це страшне слово, і пролунав постріл».

Депортація здебільшого відбувалася вночі. Співробітники НКВД проводили обшук, залякували та давали короткий час на те, щоб взяти найнеобхідніше. Бувало й таке, що не дозволяли нічого брати з собою.

83-тя річниця першої масової депортації поляків радянською владою: історія та вшанування в Кракові Microsoftteams Image UAinKrakow.pl

Перебіг та наслідки першої депортації поляків

Внаслідок першої депортації до Радянського Союзу було примусово вивезено близько 140 тисяч поляків. Не всі з них перенесли важку дорогу в лютому 1940 року, адже у товарних вагонах були нелюдські умови, а на вулиці в ті дні було до мінус 40°C. 

Часто людям доводилося чекати на залізничних станціях по кілька годин на морозі. У холодному, темному та брудному вагоні для задоволення фізіологічних потреб могло бути звичайне відро, а піч, яка мала б зігрівати, через брак палива часто не горіла.

Стандартний вагон міг вмістити 20–30 осіб, але там розміщували по 50. Брак їжі та нелюдські умови призводили до того, що на рідкісних зупинках з вагонів виносили тіла загиблих. Серед них переважно були діти та старші люди.

Найбільше серед депортованих поляків тоді було:

  • родин військових;
  • чиновників часів Другої Речі Посполитої;
  • лісників;
  • залізничників зі східних воєводств довоєнної Польщі. 

Переважну більшість під час першої хвилі становили поляки, окрім них також були українці та білоруси. 

Депортованих розселяли по таборах та в’язницях в районах, де була лісова промисловість, тобто в Архангельській, Свердловській, Іркутській, Омській, Новосибірській, Якутській областях, у Республіці Комі та Красноярському краї. 

83-тя річниця першої масової депортації поляків радянською владою: історія та вшанування в Кракові Microsoftteams Image UAinKrakow.pl

Після того як люди потрапляли до місця заслання, на них чекала рабська праця, злидні, хвороби та голод.

Особливо драматично склалася доля дітей-засланців. Вони щодня стикалися зі смертю та хворобою. Голод, важкий клімат спричинили величезну смертність серед наймолодших.

Загальна кількість польських громадян, депортованих вглиб Радянського Союзу в 1940–1941 роках, невідома. Виконавці вироків знищували всі знаряддя злочину та документи. Історики Інституту національної пам’яті на основі архівних джерел НКВС оцінюють, що кількість депортованих може становити кілька сотень тисяч польських громадян. Натомість Спілка сибіряків Польщі схиляється до думки, що їх було значно більше — 1,3 мільйона осіб, кожен третій з яких загинув.

Одним з меморіалів цього страшного злочину в Польщі є Музей пам’яті Сибіру в Білостоці. Тут можна більше дізнатися про історію депортацій, а також зробити запит на інформацію, якщо ваші предки тоді постраждали.

Заходи, заплановані 10 лютого

У Кракові запрошують долучитися до вшанування жертв радянських репресій.

Програма Дня пам’яті: 

  • 8:00 – свята меса в костелі Благовіщення Пресвятої Діви Марії, ul. Loretańska 11;
  • 10.00 – покладання квітів до пам’ятної таблиці «Поклін сибірським засланцям, жертвам Голгофи Сходу» (W hołdzie zesłańcom Sybiru, ofiarom Golgoty Wschodu) на площі імені Адама Студжінського в Старому Місті. 
  • 11:00–13:15 – урочисті заходи в Центрі документації депортацій, вигнань і переселень, Форт №51 1/2 Скотніки, ul. Kozienicka 24. В програмі:
  • 11:45 – презентація та перегляд фільму про репресованих сибіряків під назвою «Слідами польських сибіряків. Експедиція Масінді 2022»;
  • о 12:15 – відкриття тематичної виставки «Вислані до Сибіру. Доля польських громадян, депортованих углиб Радянського Союзу під час Другої світової війни – Іран». 

Організаторами заходів є Філія Інституту національної пам’яті у Кракові, Малопольське воєводство та відділ Спілки сибіряків. 

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Фото: Pamiec.pl, Instytut Pamięci Narodowej w Krakowie

Читайте також: 160 річниця початку Січневого повстання: історія та програма заходів.

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 19

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас