8 Березня – гарний привід пригадати історію цього дня і розповісти про те, яким був початок боротьби за права жінок у Кракові і як ідеї жіночого руху тягнуться крізь історію до сучасності.
Коли та де все почалося?
Почалося все 8 березня 1857 року у США: цього дня робітнці текстильних фабрик у Нью-Йорку вийшли на демонстрацію. Вони вимагали покращення умов праці, встановлення 10-годинного робочого дня та рівної оплати праці для чоловіків та жінок. Безпосередньо цей страйк був придушений і не мав довготривалих наслідків, але 8 березня 1908 року почалися регулярні жіночі страйки в США, головними вимогами яких було покращення робочих умов, обмеження дитячої праці та надання жінкам виборчого права.
Краків – осередок жіночого руху
В Західній Європі рухи за права жінок також з’явилися в кінці ХІХ і активізувались на початку ХХ століття. Польські жінки – в межах трьох імперій, під владою яких опинились польські території після поділів, теж були активними учасниками жіночих страйків. Цікаво, що на теренах Австро-Угорщини серед найбільш політично та соціально активних були жіночі рухи Галичини та Кракова. Так, перший Жіночий з’їзд відбувся саме у Кракові, а загалом тут відбулося аж чотири З’їзди польських жінок: 1905, 1907, 1913 та 1914 року!
В 1910 році польські делегатки долучились до роботи Конференції у справах жінок в Парижі, а також до Міжнародного з’їзду в Копенгагені, де за ініціативи діячки соціал-демократичної партії Німеччини Клари Цеткін представниці 17 країн домовились відзначати день боротьби жінок за соціальні, економічні та політичні права. А наступного року Краків став першим польським містом, де 8 березня відбулась велика демонстрація суфражисток.
Варто зауважити, що Краківський Ягеллонський університет, завдяки зусиллям видатної діячки Казиміри Буйвід (Kazimiera Bujwidowa) першим серед польських університетів надав жінкам право здобувати вищу освіту (ще в 1896 р.).
Також цікаво, що перша делегатка до Сейму Крайового – Марія Дулебянка (Maria Dulębianka) походила з Кракова і саме тут мала найбільшу підтримку.
Як бачимо, Краків був потужним раннього феміністичного руху, і відзначення Міжнародного жіночого дня тут має значно давніші джерела, ніж часи Соціалістичної Польщі (PRL) і грунтується на інших цінностях: ідея свободи, протидії дискримінації жінок та справжньої соціальної рівності.
Відродження
Після періоду PRL 8 березня асоціювалось із пропагандою соціалістичного режиму, тому не дивно, що 1993 року його офіційне святкування припинилось (на пропозицію тогочасної прем’єрки Ганни Сухоцької).
Але до сучасної Польщі, зокрема до Кракова, відзначення 8 березня повертається разом зі справжнім сенсом цього дня. З 2000 року в Польщі 8 березня відбуваються жіночі марші – Маніфи. Їхні гасла щороку різні, але об’єднані ідеєю боротьби за гендерну рівність, протидію насильству, створенні сприятливих для жінок умов у всіх суспільних сферах: “Walczmy razem! Bądźmy wolne! Brońmy swoich praw!”, „Równość w domu, w szkole, w pracy”, „Mocy zamiast przemocy”, “Jedna za wszystkie, wszystkie za jedną!”. Останнє – “Одна за всіх і всі за одну!” – було головним гаслом минулорічної Краківської Маніфи.
Цього року у Кракові відбулася вже шістнадцята Маніфа під гаслом “Cześć i chwała bohaterkom” (“Честь та слава героїням!”).
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Ганна Поляк
Титульне фото: Вікіпедія