У середу, 13 грудня, у Польщі вшановують пам’ять про людей, які загинули під час введення воєнного стану 42 роки тому.
UAinKrakow.pl розповідає про причини, перебіг та наслідки введення воєнного стану в Польщі та заходи з вшанування загиблих.
Введення воєнного стану в Польщі
У ніч з 12 на 13 грудня 1981 року в Польщі запровадили воєнний стан. Владу отримали військові на чолі з генералом Войцехом Ярузельським.
Про це поляки дізналися вранці 13 грудня о 6:00 по радіо. Пізніше на телебаченні замість показу «Телеранка» — програми, на яку чекали діти, виступив генерал Войцех Ярузельський. Він виголосив записану промову, в якій повідомив полякам про катастрофу, яка загрожує країні, створення Військової ради національного порятунку і запровадження воєнного стану.
14 грудня люди пішли до магазинів і почали скуповувати все, що можна і все, що продавалося без карток. Хліб розкупили відразу. Саме тому влада ввела обмеження: можна було купити максимум дві буханки за раз. Крім того, запровадили нові правила продажу борошна, круп і рисових пластівців. Ввели кількісні ліміти важливих товарів на особу: 1 кілограм солі, 1 кілограм макаронів, 2 літри молока, 3 коробки сірників.
Головною метою комуністичного режиму тоді було знищити багатомільйонний опозиційний рух «Солідарність». Військовий переворот коштував життя щонайменше кільком десяткам поляків.
Упродовж кількох наступних днів в усій Польщі заарештували близько 5 тисяч людей. Найбільше —у Гданську, де в суботу зібралася Національна комісія NSZZ «Солідарність» й перебували багато активістів. Для перевороту влада викорисала 80 тисяч військовослужбовців, 30 тисяч міліціонерів і понад 1,7 тисячі танків.
На вулицях Гданська патрулювали військові, була зима, тому час від часу вони грілися біля вогнищ, розташованих у різних частинах міста.
Воєнний стан було введено під час надзвичайно суворої зими. В будинках були постійні проблеми з опаленням. У пресі переважали повідомлення про холодні радіатори, які часто ламалися. Також були проблеми із гарячою водою, коли мороз доходив до -22°C.
Підрозділи ZOMO (громадянська міліція) зайняли приміщення обласних центрів «Солідарність», затримували людей, які там перебували, та взяли під охорону знайдені засоби зв’язку та друку. Тоді арештували представників незалежної інтелігенції, зокрема, організаторів та учасників Конгресу польської культури, що проходив у Варшаві.
У цей період не діяли основні громадянські права й свободи, заборонялися страйки й демонстрації, а міліція й армія могли перевіряти посвідчення та обшукувати громадян. Для поляків запровадили комендантську годину з 22:00 до 6:00, а для поїздок за межі місця проживання потрібна була перепустка. Проте скоро вияснилось, що багато поляків ходять на роботу на 6:00, і тому комендантську годину скоротили до 5:00.
Іншим обов’язком, який накладала влада, була наявність при собі документів, що посвідчують особу. Без них людину могли забрати у відділок міліції або накласти штраф.
Листування підлягало цензурі, телефони були вимкнені – не можна було навіть викликати швидку допомогу чи пожежників. Більшість найважливіших установ мілітаризували, пресу не видавали (за винятком кількох газет), а школи й університети не працювали.
У країні заборонили та глушили закордонні радіостанції: Europa, BBC та Голос Америки.
Воєнний стан у Кракові. Джерело: Інститут національної пам’яті
Чому влада ввела воєнний стан
Офіційною причиною було погіршення економічної ситуації в країні. Як наслідок, по всій Польщі були черги в магазинах, порожні полиці та відсутність запасів у магазинах і складах. Для населення була запроваджена системи талонів, за які можна було купити м’ясо, масло, борошно чи молоко для дітей.
Історик Анджей Пачковський вважає, що справжньою причиною був страх комуністичного режиму втратити владу через відсутність контролю за незалежним профспілковим рухом «Солідарність». Опитуванням 1981 року показало, що 62% поляків підтримувало профспілки, а лише 24% були на боці влади.
Світова реакція на події в Польщі
США та інші країни Заходу виступили проти введення воєнного стану. 23 грудня 1981 року президент США Рональд Рейган оголосив про економічні санкції проти Польської Народної Республіки, а через кілька днів додав, що вони стосуватимуться й Радянського Союзу, який, на його думку, несе «серйозну й пряму відповідальність за репресії».
Наслідки введення воєнного стану
31 грудня 1982 року воєнний стан призупинили, а 22 липня 1983 року скасували зі збереженням частини репресивного законодавства. Точна кількість загиблих внаслідок його введення невідома. За різними підрахунками жертв було від кількох десятків до понад сотні.
Немає також чітких даних щодо числа людей, у яких погіршився стан здоров’я внаслідок переслідувань, побиття під час слідства чи вуличних демонстрацій або через неможливість викликати допомогу.
Вшанування пам’яті жертв воєнного стану
У зв’язку з 42-ою річницею Інститут національної пам’яті запрошує долучитися до соціальної акції «За жертви воєнного стану. Запали світло свободи».
Соціальна кампанія «Запали світло свободи» має свою історію. Вперше свічку солідарності із поляками запалили напередодні Різдва 1981 року натовпи людей з різних країн світу та Папа Іван Павло ІІ, який запалив свічку у вікні Апостольського палацу у Ватикані.
Ставити свічки у вікнах закликав президент США Рональд Рейган, який у своєму різдвяному зверненні до американців у 1981 році сказав: «Нехай полум’я мільйонів свічок в американських домівках буде свідченням того, що світло свободи не згасне».
13 грудня, кожен, хто хоче долучитися до акції вшанування може запалити свічку у своєму вікні та висловити солідарність із постраждалими від воєнного стану. Також можна запалити віртуальну свічку пам’яті на спеціальній сторінці.
Читайте також: Свято Польського Війська: історія походження та програма заходів у Кракові та Малопольщі
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: J. Żołnierkiewicz