Останнім, і так насправді спочатку не планованим, але після поломки автомобіля і корегування маршруту в Цешині ставшим таким, пунктом поїздки був вибраний Відень. Як не було щастя, то нещастя помогло і навіть поломка автомобіля, як на мене, часом може вийти на краще.
З Венеції до Відня пролягає крутецький автобан, що проходить через Альпи. Їхати по ньому суцільне задоволення, і практично не можливо відірвати погляду від вікна.
Через зміну маршруту хостел у Відні змушені були бронювати тільки напередодні у Венеції. Вибрали найдешевший, який в той момент тільки був доступний. І коли до нього у вечері приїхали, то чесно кажучи були в шоці. Перед нами був палац, в сумі то він так і називається Palace Hostel Schlossherberge, але хто ж вірить назвам та рекламі.
І справді, вірити назвам не варто, оскільки виявилось, що розкішний палац на фото це дорогий фешенебельний готель, а наш хостел хоч і має того самомо власника і таку саму назву, навіть знаходиться поряд на одній території, але виглядає як звичайне квадратне бунгало, навіть кухні нема.
Хоча, щоб переночувати одну ніч нічого кращого і не треба. Зате він знаходиться на горбку та з його території відкривається просто неймовірний вигляд на Відень.
Як вночі,
так і вдень.
Після вузеньких вуличок Венеції, широченні вулиці та площі Відня просто приголомшували.
Насправді по Відні ми гуляли тільки пів дня, звісно цього не достатньо щоб побачити все місто. Часу вистачило тільки на центр та головні пам’ятки, але від них вражень набралось стільки, що з’явилось величезне бажання приїхати сюди значно на довше.
Я б назвав Відень білим містом, більшість палаців та будинків у центрі саме білого, або якогось світлого кольору.
Хороший паркінг, якби ще велосипед був зелений, то взагалі б замаскувати вдалось би.)
Але найкрутіше – це готичні Віденські собори.
Будинки та вулиці в центрі теж дуже круті.
А ще у Відні цікаві світлофори, на яких зображені не лише звичайні зелені чоловічки, а і хлопчик з дівчинкою, хлопчик з хлопчиком та дівчинка з дівчинкою.
От і все, подорож закінчилась, повертаємось до Польщі.
Більше подорожей Богдана Хмельницького ви знайдете тут.
Текст і фото: Богдан Хмельницький