У понеділок, 22 січня, в Польщі минає 161 рік, як вибухнуло Січневе повстання 1863 року. Тоді поляки та народи тогочасної Речі Посполитої (у тому числі українці) повстали проти російської окупації.
Про історію Січневого повстання 1863 року та заплановані заходи в Кракові розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.
Причини і початок повстання
У ніч з 22 на 23 січня 1863 року на території Речі Посполитої розпочалося дворічне Січневе повстання проти російської окупаційної влади. Учасниками стали близько 200 тисяч осіб, серед яких крім поляків були також литовці, українці та білоруси. На території України боротьба точилася на Київщині та Волині.
Однією з причин повстання було те, що Річ Посполита зазнала трьох поділів — у 1772, 1793 і 1795 роках. Територію Польщі розділили між собою її сусіди: Австрія, Пруссія та росія.
Також польське суспільство хотіло здобути національну незалежність і відновити втрачену державність. До повстання призвела й русифікація Польщі, яку активно проводив імперський уряд Олександра ІІ. Так у 1839 році закрили Варшавський університет та зменшили кількість навчальних закладів. Посилювалася цензура — влада заборонила книги письменників Адама Міцкевича, Юліуша Словацького тощо.
«Білі» та «червоні» в Січневому повстанні
Поштовхом до початку національного спротиву поляків саме в 1860-х роках було те, що в країні з’явилися патріотичні організації, які об’єднали різні верстви населення. У національному русі Польщі сформувалися два політичні напрямки, відомі під назвами «білі» та «червоні».
«Червоні» прагнули якнайшвидше розпочати повстання, провести соціальні реформи та залучити селян до збройної боротьби.
«Білі» пропагували більш помірковані зміни. Вони були ліберальним табором, який складався переважно з дворянства та буржуазії. Їхньою метою було відновити автономію Королівства Польського та приєднати відібрані землі.
Перебіг та особливості опору
Січневе повстання можна поділити на три основні етапи.
- Перший: тривав із січня до березня 1863 року. Повстанці отримали допомогу, що давала їм змогу розгорнути партизанську діяльність.
- Другий: тривав у березні-вересні 1863 року, коли очільники повстання припинили наступ, сподіваючись отримати допомогу від західних держав.
- Третій: охопив період з вересня 1863 до осені 1864 року, а подекуди до 1865 року (на Підляшші). На цьому етапі повстанці повернулися до партизанської війни.
Повстання охопило територію Королівства Польського та землі, які були захоплені росією внаслідок трьох поділів Польщі. Серед відомих керівників опору можна виділити постаті Людвіка Мирославського, Маріана Лангевича та Ромуальда Траугутта.
Відбулося близько 1200 боїв. Найвідоміші зіткнення сталися біля Плоцька, Бодзентина, Венґрува, Семятича, Мехува, Малогоща, Піскової Скали, Хробжого, Гроховиська тощо.
До цього національного спротиву долучилась не лише шляхта, а й ремісники та селянство Речі Посполитої. Не всі мали зброю, тому часто доводилося брати до рук сільськогосподарські знаряддя (наприклад, коси) та переробляти їх. Учасниками опору стали мешканці міст, містечок та сіл — воно зачепило практично кожний дім.
Формування повстанців складалися переважно з піхотних частин, але в боях брала участь і кіннота. Вони фактично не захопили великих міст, натомість діяли здебільшого в лісах і селах. Їм вдавалося протистояти найбільшій тогочасній сухопутній армії світу, якою була російська армія.
Роль Кракова в Січневому повстанні
Бойові дії вели переважно на територіях, що перебували під владою росії, проте дуже важливу роль відігравав також Краків, який тоді був під владою Австрії. Місто стало не лише потужною базою постачання, а й місцем, де ухвалювали вирішальні політичні рішення.
Лише в липні та серпні 1863 року з Кракова для повстанців відправили понад 1300 рушниць, а з квітня по серпень того ж року звідти вирушили одинадцять груп учасників руху опору (близько 3000 осіб). В основному це були студенти Ягеллонського університету та Технологічного інституту, а також дорослі краків’яни.
Саме в Кракові французький військовий та генерал Франсуа де Рошбрюн організував елітний загін повстанців під назвою «Зуави смерті» (Żuawi śmierci), який викликáв жах у російської армії. Назва «зуави» походить від назви берберського племені Зуауі, представники якого стали першими військами французьких колоніальних полків у 1831 році. Загін відважно проявив себе в битвах 1863 року під Гроховиськами.
Наслідки і результати повстання
Спершу успіх був на боці повстанців, проте російська влада придушила опір. На полях бою за два роки загинули близько 10–20 тисяч осіб.
Для того, щоб покарати учасників, влада арештувала та заслала на каторгу до Сибіру близько 38 тисяч повстанців, а 10 тисяч назавжди виїхали з Польщі, щоб врятуватися від репресій.
Після повстання почався період утисків та русифікації в країні. По Польщі закривали монастирі, в учасників руху опору конфісковували шляхетські маєтки та забирали привілеї. 669 осіб стратили.
Після придушення Січневого повстання царська влада змінила назву Королівства Польського на Надвіслянський край. Польські вчителі були відсторонені від роботи. У Варшаві ліквідували Головну школу, а на її місці створили Царський університет.
Польські суспільно-культурні та політичні організації заборонили, як і відзначення важливих для поляків подій. Політична еліта була змушена піти в підпілля, де організовувала страйки і виступи та друкувала журнали й книжки, заборонені царем.
Січневе повстання стало кінцем цілої епохи романтизму в польській історії та останньою спробою здобути незалежність Польщі в ХІХ столітті.
Попри поразку повстання, репресії та депортації, воно все ж стало поштовхом для наступних поколінь до здобуття незалежності Польщі та відродження держави в межах втрачених земель, що і сталося у 1918 році.
Січневе повстання увійшло в історію як найбільше і найтриваліше в Польщі. Його гаслом був вислів: «Рівність — Свобода — Незалежність».
Вперше ветеранів повстання відзначили у вільній Польщі 21 січня 1919 року.
Заходи, заплановані в Кракові на 22 січня
- 12:00 – відбудеться вшанування героїв Січневого повстання біля Пам’ятника ветеранів повстань на Цвинтарі Раковицькому. Захід пройде за участі представників влади та громадських організацій.
- впродовж дня діятиме мистецька виставка, приурочена до 161-ої річниці Січневого повстання. Виставку можна переглянути за адресою: ul. Wrocławska 82. Графік роботи: 7:00-15:00.
Читайте також про: День національного Сілезького повстання: історія нового державного свята в Польщі
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело фото: Polona.pl, Narodowe Archiwum Cyfrowe