Серед українських мігранів Польщі побутує кілька хибних та, на жаль, згубних думок. Видворень (депортацій) було б на 80% менше, якщо би іноземці згаданих помилок не допускали.
1. Картка на перебування то не загальний дозвіл на роботу у будь-кого
«Урешті-решт дали мені картку на перебування (польсь. karta pobytu), то вже можу змінити роботодавця» – подейкують деякі українці Польщі. Це хибна думка! Картка на перебування то пластиковий документ, який лише засвідчує, що людині воєвода надав дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з роботою у вказаного в дозволі (адміністративному акті – рішенні, польською: decyzja) роботодавця. Тому колись треба було додати до заяви договір з роботодавцем а нині роботодавець має тільки підписати додаток до заяви. Так, на картці написано «dostęp do rynku pracy», але це не означає, що іноземець може насолоджуватися не обмеженим доступом до трудового ринку і змінювати роботу без обмежень. Такого не існує. Зміна роботи означає, що треба з нуля, наново, із самого початку легалізувати у Польщі і перебування, і працевлаштування. Тобто подати заяву, чекати на її розгляд і під час очікування не можна у нового роботодавця працювати, хіба що буде проведена додаткова легалізація.
2. Віза чи біометричний паспорт дають право лише на перебування, не на роботу
«Працюю по візі» – така згубна думка трапляється чимало часто і теж часто закінчується депортацією. Немає роботи «по візі» чи «по безвізу». Віза (теж квота 90 днів на 180 в рамках безвізового руху для власників біометричних паспортів) дає право виключно на перебування в Польщі та зоні Шенген. Трудова (робоча) віза 05, 06 чи віза у зв’язку з провадженням підприємницької діяльності – дають, повторю, право на перебування, не на роботу чи ведення бізнесу. «Робота» чи «підприємницька діяльність» для тих віз означає мету (намір) перебування. Аби цей намір легально здійснити, слід додатково легалізувати працевлаштування. Особа, що легально перебуває у Польщі (на основі візи, безвізового руху, картки на перебування виданої будь-якою країною Шенген), може почати у Польщі працювати, якщо її роботодавець її додатково оформить, як іноземця, на роботу. Оформити на роботу не можна лише людину, що маю туристичну візу. Оформлення іноземця на роботу полягає у тому, що роботодавець мусить здобути у воєводи для іноземця дозвіл на працевлаштування типу А. Якщо іноземець має працювати лише 6 місяців на 12 (або 9 місяців на 12 для сезонної роботи – садівництво, сільське господарство, готелі, заклади громадського харчування), то можна не здобувати дозволу на працевлаштування типу А і тільки зареєструвати в PUP (Powiatowy Urząd Pracy) посвідчення роботодавця про працевлаштування іноземця (підтвердити сезонну роботу).
Винятком від описаного вище правила є об’єднаний дозвіл на перебування у зв’язку з роботою, якого надання воєвода підтверджує пластиковою карткою на перебування.
3. Два українські паспорти не означають роздвоєння права на перебування
«Була у Польщі півроку «на штампі» і вернулася до України, зробила біометричний паспорт, в’їду по ньому» – так воно не спрацює. Я гадаю, що українська держава всіх заскочила зненацька тим, що видає два дійсні паспорти. Справжнє диво … Але людина залишається одною людиною, одним суб’єктом прав та обов’язків. Другий паспорт, стосовно права на перебування чи роботу, нічого додаткового не дає. Український громадянин, який учасно подав заяву на перебування до воєводи, перебуває в Польщі легально. Таке перебування називається процесуальним, у народі іменується перебуванням «на штампі» («на печатці»). Але! Коли закінчується віза, або стара картка на перебування, починається відлік квоти 90 днів безвізового руху, навіть для власників небіометричних паспортів. І якщо іноземець, таким чином, використав цю квоту 90 днів а покине Польщу, то назад без візи не заїде. І отримання біометричного паспорта не допоможе. Бо новий біометричний паспорт не означає, що разом з ним з’являються для власника документа якісь нові права, наприклад право на безвізовий в’їзд до Шенген.