Президент України Петро Порошенко та президент Польщі Анджей Дуда у неділю, 8 липня, вшановували пам’ять загиблих в українсько-польському конфлікті 40-х років минулого століття.
Обидва гаранти побували на Волині, проте їхньої зустрічі так і не відбулося.
Очільник Польщі Анджей Дуда взяв участь у святій месі в костелі Петра і Павла у Луцьку та відвідав містечко Олика.
“Це страшна дата, коли гинули люди з обох сторін. Я тут не для того, щоб нагадувати, а щоб молитися. Не може бути мови про помсту, ідеться лише про біль. Ми маємо будувати дружні стосунки, бо ми маємо багато спільного», – сказав він.
Своєю чергою, Петро Порошенко взяв участь у пам’ятних заходах, які відбулися у селі Гончий Брід, що у Ковельському районі.
Очільник України зазначив, що цей період історії є болісним та повчальним уроком для двох народів.
“Два наших народи об’єднані спільним минулим. В теперішньому часі ми маємо міцні стосунки та спільне сьогодення та майбутнє”, – сказав він.
Провідну роль “розпалювача” ворожнечі між Польщею та Україною президент, звісно ж, підготував для Росії.
“У всі часи від нашої суперечки виграє не українець і не поляк, а той, хто захоплює українські землі зі Сходу, хто здійснив незаконну анексію Криму, а зараз веде гібридну війну. Для чого? Щоб розколоти наш народ! Це ворог, це заїда, це окупант! І ми ніколи не дамо йому жодного шансу!” – говорив президент.
Окрім нього, своє слово сказав очевидець подій 43-44 років Володимир Янко, який закликав дружні народи до єдності.
“Я – житель села Майдан. До війни біля нашого села було село Діброва, де жили поляки. І поляки й українці до війни в дружбі та миру жили. Ніякого насилля та погроз не було. А коли гітлеровські загабрники зайшли на нашу землю, вони все зробили для того, щоб посварити польські й українські народи. І це їм вдалося.
Пройшло 75 років від того часу, і треба все зробити, щоб повернути злагоду і дружбу між польським і українським народом. Бо нема більшого щастя на світі, ніж жити у злагоді і дружбі у сусідстві з польським народом”, – сказав очевидець страшних подій 43-43 років.
Текст і фото: Руслан Пилипчук