Shopping Cart
«Коли приїхали студенти з України, то вже під час першої постановки мене підняли на сміх» - організатор обмінів o ukrainie 040718 2 1024x732

«Коли приїхали студенти з України, то вже під час першої постановки мене підняли на сміх» – організатор обмінів

Зміст

«Якщо німецькі студенти дотримувалися правил табору на 100%, польські – на 70%, то українські часто повністю ігнорували їх» – організатор молодіжних обмінів Wiesław Danielec .  Разом з тим він переконаний: є величезна різниця між українськими студентами, котрі приїжджали на обмін спочатку (2008 р.) і тими, хто відвідує Польщу і Німеччину сьогодні.

Вчора у Кракові відбулася зустріч, присвячена неурядовим організаціям (NGO) в Україні, особливостям їх діяльності під час та після Майдану і початку збройного конфлікту на Сході, а також перспективам розвитку таких організацій в Україні – «Co z tą Ukrainą? Dyskusja o trzecim sektorze».

Зустріч відбулася в кав’ярні “Твоживо”, взяти участь у дискусії пришйшли булизько 10 осіб, але й вже на місці деякі відвідувачі зацікавлювалися і долучалися до обговорення.

«Після Революції Гідності Україна, певно, була на першому місті в світі за кількістю волонтерів і волонтерських організацій» – зізнається Тарас Карамушка, запрошений гість дискусії та керуючий Благодійного фонду підтримки в кризових ситуаціях «Анкора».

«До війни в України практично не було армії, тож багато речей доводилося купувати і відвозити воякам на Схід самим. Бажання людей допомагати було надзвичайним! Звідси повстав сильний волонтерський рух. До 2012 року ефективно в нас не діяла майже жодна неурядова організація. Але після подій 2014 року це дуже змінилося» – каже він.

Під час дружньої розмови обговорили також культурні розбіжності між молоддю Польщі, України та Німеччини.

Гість дискусії, який за сприяння польсько-німецького товариства вже багато років організує збори і обміни студентами трьох країн (України, Німеччини, Польщі)  Wiesław Danielec, так висловився на цю тему: «Таку ж саму умову (як з Україною) мають теж Литва і Білорусь, але звідти майже немає сигналів про бажання співпрацювати. Натомість молоді люди з України з великим бажанням беруть участь у цих обмінах. Я б сказав, значно більш охоче, аніж навіть молодь з Німеччини та Польщі».

На питання, що пан організатор обмінів міг би сказати про ключові відмінності між молоддю трьох країн, він відповів так: «Я, загалом, є театральним постановником і коли до мене вперше приїхали студенти з України, то вже під час першої постановки мене підняли на сміх, як я сказав, що якусь пісню або мелодію не можна використовувати в публічному виступі, адже вона захищена авторським правом. Вони не звикли до такого і доводилося пояснювати, чому ми не можемо показати фільм або пустити пісню, яку вони просто завантажили з інтернету. Також, якщо німецькі студенти дотримувалися правил табору (в якому жили студенти) на 100%, польські – на 70%, то українські часто повністю ігнорували їх» – сміється пан Дан’єлєц. «Звичайно, кривди від цього нікому не було, але їм було важко зрозуміти, що порушення правил навіть за такої умови – це все ж таки порушення правил» – зазначив він.

Разом з тим, він відзначив також «величезну різницю» між студентами, котрі приїжджали на обмін спочатку (2008 р.) і тими, хто відвідує Польщу і Німеччину сьогодні. За словами пана Дан’єльца, «українська молодь часто набагато швидше вирішує проблеми, що повстають перед ними», а також «прагне навчитися та зрозуміти те нове, з чим їм доводиться стикатися під час обміну».

Зустріч організована Польською Місією Медичною.

Микила Листопад

Фото:  Alex Rault (anødine), anodine.org

Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.