Shopping Cart
«Закон Ґовіна» і студентські протести в Польщі: що відбувається? studenty 1024x683

«Закон Ґовіна» і студентські протести в Польщі: що відбувається?

Зміст

ЗМІ вже охрестили це «першим з 1989 року окупаційним студентським страйком». Його гасло – «Nauka NIEpodległa» (НЕзалежне навчання).

Уже понад тиждень у Польщі тривають протести студентів та академічної спільноти проти так званого «Закону про вищу освіту 2.0» авторства віце-прем’єра Ярослава Ґовіна. У Варшаві, Кракові та інших містах студенти окупували університетські приміщення – ЗМІ вже охрестили це «першим з 1989 року окупаційним студентським страйком». Його гасло – «Nauka NIEpodległa» (НЕзалежне навчання).

Законопроект Ґовіна успішно пройшов етап профільної комісії, а парламент має розглядати його вже на найближчих засіданнях 14 або 15 червня. UAinKrakow.pl пояснює, що це за документ і чому через нього протестують студенти.

Законопроект Ґовіна: суперечливі постулати

  • Згідно з документом, змінюється структура університетської влади. Дотепер найвищим органом влади у вишах був сенат – колегіальний орган, до складу якого входять як наукові працівники, так і студенти. Законопроект Ґовіна започатковує раду університету. Основою функцією сенату після цих змін буде вибір членів ради з університетського середовища; але більшість складу цього органу мав би походити з-поза нього – наприклад, це могли би бути політики чи бізнесмени. Згідно з проектом, рада має вносити кандидатури на посаду ректора та приймати деякі стратегічні рішення.

12 червня влада пішла на перші уступки протестувальникам: як інформував портал OKO.press, у міністерстві освіти до законопроекту додали 50 нових поправок. Згідно з ними, рада нікуди не зникне, але її роль буде менша, а більшість членів походитиме все-таки з університетського середовища.

  • Розширюються також повноваження ректорів. Зокрема, це стосується написання університетських статутів, призначення людей на управлінські посади тощо. Це не є найбільшою загрозою для навчальних закладів у Варшаві, Кракові чи інших великих містах, але в провінціях таким чином влада університетів може перетворитися в ієрархічну структуру під управлінням одного чи двох людей. Це не єдиний пункт, згідно з яким менші навчальні заклади опиняться у невигідному положенні.
  • У міністерстві кажуть, що хочуть виокремити дослідницькі університети, які зможуть конкурувати з європейськими вишами. Однак на практиці це також обмежує можливості та фінансування менших університетів, адже більше ресурсів отримуватимуть провідні виші.

Крім цього, законопроект передбачає відміну обов’язкового захисту дисертації, переформатування факультетів та дисциплін тощо.

Реакція студентів

Протестувальники позитивно оцінюють 50 поправок, які влада запропонувала до законопроекту після першого тижня протестів, але водночас зазначають: це просто косметичні зміни. Головна вимога студентів – повна відміна законопроекту Ґовіна.

Каміл Екснер, студент Ягеллонського університету, член Ради Інституту і Ради Історичного факультету, головний редактор квартальника «Культурний шок», пояснює позицію протестувальників:

«Чому як академічна спільнота ми протестуємо проти так званого Закону 2.0 про вищу освіту? Передусім тому, що віце-премєр Ґовін додав до нього запис про «професійне управління університетом», утворюючи окрім сенату університету раду як додатковий дорадчо-контрольний орган. Існує ризик, що люди, які входитимуть до складу цієї ради, будуть членами тієї чи іншої партії. Вони не матимуть поняття про те, як функціонують університети, а натомість реалізуватимуть політичні цілі міністра чи інших організацій.

По-друге, ліквідація обов’язку захисту дисертації, безперечно, скоротить наукову кар’єру і пришвидшить зміну поколінь, але чи це добре? Працівники, що мають набагато менший стаж, будуть керівниками у магістрів і аспірантів, а це може негативно вплинути на рівень знань і якість наукових результатів.

По-третє, крайня «маркетизація» польських вишів і збільшення конкуренції вплинуть на занепад «непрестижних» напрямків. Не буде текстів з культури, релігієзнавства, класичної філології бо ці науки не приносять економічної вигоди. Віце-прем’єр Ґовін, здається, не пам’ятає, що мета існування університетів та академії це не нагромадження капіталу, а здобуття та примножування знань. На додаток нас непокоїть бажання Ґовіна «упорядкувати» царини науки і переносити окремі дисципліни між факультетами, створювати нові факультети і ліквідувати старі. Це різко змінює фінансування деяких інститутів, їхні можливості розвитку; змушує до переоцінки ґрантів, міжуніверситетської та міжнародної співпраці тощо».

На думку Каміля, масштаби протестів показують, наскільки необхідні були широкі консультації з громадськістю і скільки людей не мали можливості раніше висловити свою думку.

«Законопроект був написаний поспіхом, а запровадити його у життя планують, на мою думку, надто швидко. Якщо віце-прем’єр Ґовін хоче у 2021 році провести першу оцінку нової моделі вищої освіти, а в середині 2018 року ще не має підтримки академічної спільноти щодо перебігу цієї реформи, я боюся собі уявити, як виглядатиме її запровадження», – підсумовує Каміль.

Що буде далі?

Протестувальники опублікували список своїх вимог, серед яких – автономія та демократія у вищих навчальних закладах, «університети без політиків», збереження структури факультетів, гарантія прозорості та доступу до публічної інформації, збільшення фінансування, забезпечення гідних соціальних умов, розширення прав працівників тощо. Наразі все залежить від того, яку позицію продемонструє парламент на найближчому засідання і чи дослухаються депутати до вимог студентів.

Оля Русіна

Фото: Adan Guz / PAP

Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.