Shopping Cart
Дієслова у польській мові: тонкощі вживання rozmova 1 1024x684

Дієслова у польській мові: тонкощі вживання

Зміст

Минулого разу UАinKrakow.pl вже розповідав про «фальшивих друзів перекладача» – слова, що звучать схоже, але мають різне значення. Та це не єдине, що може заплутати іноземців при вивченні польської мови. Несподіванка? Не зовсім 🙂

У рідній мові ми звикли використовувати визначені відмінки іменників разом із певними дієсловами. Зазвичай ми про це не замислюємося, а автоматично говоримо правильно. Але узгодження дієслів з іменниками – це саме те правило, завдяки якому ми не кажемо «я читаю книжка», «ми їдемо в автобус» тощо. Наприклад, дієслово «читати» в українській ми вживаємо зі знахідним відмінком – і тому говоримо «я читаю книжку». Так само це працює і в польській мові.

Так само, але не завжди: багато слів, до яких ми звикли у рідній мові, у польській (хоч і звучать схоже) узгоджуються із зовсім іншими відмінками. Саме у таких дієсловах іноземці найчастіше роблять помилки.

Найлегше сплутати знахідний відмінок (відповідає на питання «кого? що?»: наприклад, бачу – кого? – свого друга, читаю – що? – журнал) та родовий відмінок (відповідає на питання «кого? чого?»: наприклад, немає – кого? – жодної людини, немає – чого? – бажання). Тому що деякі слова, які схожі навіть за звучанням (наприклад, слухати – słuchać) у польській вживають не у знахідному, а в родовому відмінку.

Наприклад:

Захищати (кого? що?) правду –  bronić (kogo? czego?) prawdy (а не prawdę).

Забороняти (кого? що?) розмову  –  zabraniać (kogo? czego?) rozmowy (а не rozmowę).

Доливати (кого? що?) кавуdolewać (kogo? czego?) kawy (а не kawę).

Вживати (кого? що?) словаużywać (kogo? czego?) słów (а не słowa).

Шукати (кого? що?) стілецьszukać (kogo? czego?) krzesła (а не krzesło).

Пильнувати (кого? що?) дитину –  pilnować (kogo? czego?) dziecka (а не dziecko).

Слухати (кого? що?) музику –  słuchać (kogo? czego?) muzyki (а не muzykę).

Іще одна конструкція, яку треба запам’ятати – це те, як у польській вживають дієслово заздрити: zazdrościć komuś czegоś (перше слово буде написане в Давальному, а друге – у родовому відмінку). Наприклад:

Zazdroszczę (komu?) jej (czego?) sukcesu.

Українською ми побудуємо таке речення зовсім по-іншому, наприклад: я заздрю їй через те, що вона досягла успіху.

Оля Русіна

Головне фото: Freepik

Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *