Shopping Cart
Блог редактора: вона була єдиною серед програмістів дівчиною і українкою divchyna

Блог редактора: вона була єдиною серед програмістів дівчиною і українкою

Зміст

На початку я спостерігала за Олександрою з цікавістю: це була перша дівчина-програмістка, з якою я познайомилася. За час перебування у Кракові вона встигла відкрити “Інститут Сковороди”, де за два роки на безкоштовні заняття з української мови потрапили близько ста іноземців 

Олександра живе у Кракові вже шість років. Все почалося, коли в Україні був 2011 рік і чимало смутних (таким словом ситуацію описує Олександра) подій. Зізнається: батьки дуже наполегливо радили поїхати на навчання в іншу країну. Найближчою виявилася Польща. Дуже хотіла вчити математику і  в рамках однієї з освітніх програм змогла вчити програмування.

На початку я спостерігала за Олександрою з цікавістю: це була перша дівчина-програмістка, з якою я познайомилася. Питаю: а тебе не сприймали програмісти інакше через те, що ти – дівчина? Олександра каже: “Я була не просто єдиною в команді дівчиною. Я була наймолодшою в команді дівчиною-українкою”.  І якщо інакшого ставлення через стать чи національність дівчина ніколи на роботі не відчувала, то з віком все було складніше (тут поляки значно пізніше закінчують університет). Спочатку її сприймали не дуже серйозно.

Під час навчання в університеті Олександра почала займатися танцями. Уявіть собі: маленька кімнатка (один на два метри) і дві дівчини, які вчаться танцювати сальсу (Олександра і її сусідка). З того часу Олександра побувала на танцювальних фестивалях в багатьох країнах.

Тоді ж, в університеті, Олександра звернулася до представників Київського осередку Інституту Сковороди – пропонувала обмінятися матеріалами (вона тоді вже вчила українців польської мови) а натомість почула: “А може ти відкриєш осередок інституту в Кракові?”

Її сконтактували іще з однією українкою і вони разом почали. Опублікували на Фейсбуці форму, питаючи, хто хотів би вчити українську мову. За два дні аплікаційну форму заповнили понад 60 іноземців.

“Я тоді носилася по всьому Кракову” – каже Олександра. Треба було знайти викладачів, місце, все спланувати. Але їй все вдалося. Осередок Інституту Сковороди у Кракові вже діє два роки. І я вірю: вони покажуть інакшу Україну багатьом іноземцям.

Про блог редактора:
Я знайомлюся з людьми. Часто вони розповідають мені історії. Іноді – відповідають на запитання. Ті, яких я не задала. Але над якими постійно думала. Та й, мабуть, не одна. Тому я вирішила в цьому блозі розповідати про людей. Їх мрії і реалії. І їх емігрантську долю.

Ольга Менько

Фото: Freepik

Вас також може зацікавити:
Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.