Shopping Cart
Блог Пшемислава Ліса Меркевича: ВІДМОВА МАЄ БУТИ ЛИШЕ ПИСЬМОВОЮ zajava 1024x683

Блог Пшемислава Ліса Меркевича: ВІДМОВА МАЄ БУТИ ЛИШЕ ПИСЬМОВОЮ

Зміст

Досить часто до мене звертаються пригнічені українці, яким було «відмовлено» у виконанні їхніх очевидних прав, а деколи і обов’язків.

«Мені відмовили в реєстрації», «мені відмовили в реєстрації автомобіля» – це настільки недоречно, оскільки зареєструвати себе, чи автомобіль за місцем проживання – обов’язок а не право.

Польські чиновники – невігласи спроможні «відмовити» в усьому: не реєструють, не приймають до лікаря, не дають ПЕСЕЛЬ, не дають свідоцтва про народження, не приймають дітей до школи і таке інше.

Однак проблема полягає в тому, що (а це хутенько в розмові з’ясовується) вони не «відмовляють» а просто або верзуть, або крутять носом. Бо іноземці з ними не «владнують адміністративну справу» а вдаються до порожніх балачок.

Приходить загуканий іноземець до королеви (я тут найважливіша, я – влада) і щось собі мимрить під ніс. Ламаною польською, наприклад. А пані, якраз, має бажання напитися кави, потриндіти з колегою або власне хоче вийти додому. А, либонь, голова болить, працювати не хочеться. І приходить той іноземець і щось хоче. Мозок треба напружити, відірватися від солодких лінощів. У такій ситуації чиновник (будь-який, майже кожний, включно з поліціантами) спершу має на меті здихатися клієнта, бо це завжди означає більше часу для себе.

Власниці магазину гроші трапляють з кожним задоволеним покупцем. Чиновнику? Найкращий день то такий, коли ніхто ні з чим не припереться. А зарплата наприкінці місяця таки припереться. Заляканий іноземець, який не знає ні мови, ні законів і завжди можна зробити з нього дурня – мішень просто ідеальна. Годі скоса на нього зиркнути, закотити очі і відразу тікає. Не накричить, скарги не напише і завжди буде можна перекрутити його слова, коли вже, доведений до ражу, знайде кабінет до начальника і розкаже про неуцтво пані з горнятком кави.

Так було завжди. Теж з польськими клієнтами, хоча ті набагато за українців більш пискаті. І тому, 1960 року, законодавець запровадив кодекс адміністративного провадження. Один з його провідних принципів – письмова форма адміністративного провадження. Якщо заявник щось хоче, він має написати заяву і чекати на її розгляд. Чиновник розглядає і має дати письмову відповідь, яка не є просто любовним листом довільної форми а має бути адміністративним актом. Рішенням. Рішення може бути оскаржене і треба його обґрунтувати чинними законами. Тобто в рішенні ніхто не напише, що йому здається, а якось напружиться, закони перевірить. Бо якщо заявник оскаржить і буде в рішенні вищої інстанції написано, що нижча править теревені, то автор такого рішення може скуштувати дисциплінарного провадження.

ВІДМОВА – то адміністративний акт, на письмі, який можна показати юристу і який можна оскаржити до вищої інстанції а згодом до адміністративного суду. «Усна відмова» то лише тинди-ринди, які нічого не означають і з якими немає що зробити, можна тільки побідкатися.

Хочеш досягнути результату в адміністративній справі? ПИШИ ЗАЯВУ! Кодекс адміністративного провадження не передбачає жодної особливої форми для більшості заяв і не можна нікому відмовити через неправильну форму заяви.

Пшемислав Ліс Маркевич

Головне фото: Freepik

Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.