Західний корпоративний світ: встановлюємо власні правила

By on 11 October 2018 0

«Ці дві історії, як на мене, яскраво ілюструють поведінкові патерни, які часто боляче б’ють по українським професіоналам в західному корпоративному світі. Щоб вийти з подібних ситуацій переможцями, я пропоную взяти на озброєння певні практики. Особисто мені це допомагає не керуватись імпульсивними реакціями, а встановлювати власні правила і при цьому не наживати собі ворогів», – пише українка з Кракова Наталія Лебеденко, сертифікований HR експерт (CIPD) з більш, ніж 10 роками досвіду роботи в Україні і ЄС.

Емігруючи до Польщі, українці займають різні ніші і позиції: працюють на виробництві, надають послуги чи заходять у глобальні корпорації.  Часто стаю свідком ситуацій, коли перспективні працівники стикаються з труднощами, які блокують повне розкриття їх потенціалу. Мається на увазі різниця культур, в тому числі і корпоративної культури, менталітетів, способів мислення, поведінки.

Ось декілька історій колег, які підштовхнули  до написання цієї статті:

Сергій знає, як правильно. Досвідчений фінансист очолив команду з 8 поляків. Швидко розібравшись, що до чого, намалював план і став до бою. Він вже багато разів стикався з подібними проблемами і знав точно, як їх вирішувати. Але команда розгублено дивилась на нього, керівництво не довіряло обраній стратегії, колеги ввічливо посміхались і уникали діалогу. Розчарування прийшло дуже швидко. Чому так? «Все своє професійне життя на високих посадах я вчився або нападати, або захищатись, – каже сам Сергій – а тут так не звикли». Маючи чітку точку зору він її впроваджував, тут таку поведінку назвали агресивною і команда швидко зреагувала, корпоративна культура вимагала дискусії щодо інших думок, ідей, потреб і почуттів. Шкода, стратегія була дійсно якісною і при правильному підході принесла б безліч переваг організації.

Діанка краще промовчить. Для поляків висловити власні думки прямо є так само нелегким завданням, як і для українців. Діанка – юна випускниця, талановита дівчинка, старанно робила все, що скаже керівник. «Я бачила, що воно не працює, але так боялась, що мене насварять, якщо я щось скажу про цю проблему», – ділиться дівчина. Дочекалася, що питання підняли її колеги. І хоч Діанка все швидко вирішила, та бонус отримала не вона, а колеги. “Чому така несправедливість?” – запитала Діана в керівника. У відповідь почула, що це урок про те, як не можна замовчувати проблеми, власні цінності і почуття. Це зробить тебе нещасною, а твою діяльність – неефективною. А ще керівник порадила у випадку, якщо критикувати процес складно, задавати питання: «дозвольте я висловлю думку з приводу того, що не працює?» і, отримавши дозвіл,  вільно висловлюватись.

Я пропоную взяти на озброєння певні практики

Ці дві історії, як на мене, яскраво ілюструють поведінкові патерни, які часто боляче б’ють по українським професіоналам в західному корпоративному світі. Щоб вийти з подібних ситуацій переможцями, я пропоную взяти на озброєння певні практики. Особисто мені це допомагає не керуватись імпульсивними реакціями, а встановлювати власні правила і при цьому не наживати собі ворогів. Террі Гіллен, всесвітньо відомий консультант із розвитку управлінських компетенцій, пропонує таку схему:

  1. «Прощупайте» ситуацію: навіть коли дуже хочете висловитись, прислухайтеся до думки інших, покажіть справжню зацікавленість в тому, що вони говорять. Інша точка зору може бути корисною, крім того, ви створите простір, в якому інші будуть змушені вислухати вас також (ви ж їх слухали).
  2. Висновки озвучуй: після того, як ви уважно вислухали іншу думку, вголос підсумуйте те, що почули, при цьому наголошуйте на висновках, які перетинаються з вашими бажаннями: «Я правильно зрозумів: відпустку варто планувати заздалегідь? Яка слушна думка! Давайте вирішимо, як це краще зробити?»
  3. Сильна аргументація: «математичну частину» треба знати. Якщо ви висловлюєте свою думку, це прекрасно, але якщо вона підкріплюється твердженнями, почутими від колег чи керівництва, або ще краще документально (контракт, код корпоративної етики, інструкції, процедури), то ваші твердження набувають особливої ваги.
  4. Пропонуйте: з розмови може вимальовуватись рішення і дуже добре знати заздалегідь, яким ви хочете його бачити. Розуміючи свою ціль, легше скерувати розмову у напрямку бажаного результату.

Вважаю, що одним із ключових показників економічної ефективності України буде рівень репатріаціїї. Тож не втрачаймо можливостей і по максимуму використовуймо і розвиваймо наші професійні здібності і таланти. Варто докласти зусиль, щоб професійний досвід закордоном був цінним і ми залишали по собі присмак високого професіоналізму.

Наталія Лебеденко,

сертифікований HR експерт (CIPD) з більш, ніж 10 роками досвіду роботи в Україні і ЄС

Титульне фото: freepik

 

Коментарі