«Булінг» у новій школі: що з цим робити

By on 26 September 2018 0

Особливо тривожні батьки тих діток, хто пішов у перший клас і тих, хто з будь-яких причин змінив школу. Міграція, чуже середовище, відсутність старих друзів, адаптація. Період непростий як для дітей, так і для дорослих. І хоча у польських школах ситуація з цією проблемою значно краща, ніж в інших сусідніх країнах, не можна сказати, що цього немає взагалі.

Модне слово «булінг» сьогодні відоме усім і писали про це уже багато авторів. Що з цим робити і як про це дізнатися – питання досі залишаються відкритими і неоднозначними.

Переживання і страх часто виникає навіть більше у батьків, ніж у дітей, бо ми чуємо про це у соцмережах, перечитуємо коментарі і наганяємо  таким чином собі тривоги. Далі починаємо випитувати у дітей усе підряд на тему «Як я провів(провела) день у школі» і задавати собі ще більше запитань. Особливо тривожні батьки тих діток, хто пішов у перший клас і тих, хто з будь-яких причин змінив школу. Міграція, чуже середовище, відсутність старих друзів, адаптація. Період непростий як для дітей, так і для дорослих. І хоча у польських школах ситуація з цією проблемою значно краща, ніж в інших сусідніх країнах, не можна сказати, що цього немає взагалі. Ось типові приклади того, як буває:

  • «Ти новенький(ка) і будеш слухати мене(нас)»
  • « Ти не знаєш правил нашого класу і тому мусиш підкоритися»
  • « Ти чужий і не можеш з нами дружити» i т. п.

Відповідно до цього нагадаю: будь-яке приниження, висміювання, змушення, наказування іншого вважається емоційним насильством і є недопустиме.

Учасники булінгу зазвичай діляться на три групи: агресори, жертви і спостерігачі. Якщо в класі відбувається травля, це впливає на кожну з груп. У тих, хто стає її свідками, нерідко виникає переконання, що насильство — це нормально.

Найкращими методиками проти булінгу на сьогодні вважаються «Щоденник булінгу», «Команда звязків», «Рада батьків», «Без звинувачень», «Метод Фарста», Метод «Сходинчастого колеса», Метод «Правила школи». Усі ці методики ви можете прочитати в Iнтернеті.

Особливу увагу можна звернути на Метод Фарста. Це район міста Стокгольма, де групою шведських психологів під керівництвом Карла Льюнгстрома (Karl Ljungstrоm) була розроблена і успішно застосовувалася дана методика. На думку К. Льюнгстрома в кожній школі доцільно мати групу з п’яти – шести чоловік, дорослих педагогів, які могли б оперативно реагувати у випадках булінгу. Це так звана прихована методика.  Для роботи з цією методикою, щоб уникнути невдач, потрібна підготовка! Знайдіть колег, які будуть вам допомагати! Розмова краще вести удвох або втрьох.

Перший крок:

Якщо ви зіткнулися з випадком булінгу, Вам потрібно:

  • Поговорити з інформаторами (з тими, хто надав інформацію).
  • Обережно розпитати жертву.
  • Постаратися підбадьорити жертву, вселити почуття впевненості.
  • Зібрати точні дані про те, що відбувається.

Ви повинні чітко знати: хто, де, коли і що робив? Як часто це відбувалося? Хто ще був присутній при цьому? Попросити жертву, якщо це необхідно, вести щоденник булінгу.

Важливо, щоб більше ніхто зі школярів не знав про цю розмову, щоб агресори не були попереджені. Подумайте про те, чи потрібно залучати батьків.

Другий крок:

Забезпечте собі підтримку. Запитайте себе: хто з колег сьогодні може допомогти? Сплануйте час (вам потрібно дві години). Знайдіть приміщення.

Попередьте колег, що школярі, які здійснюють булінг, з такого по такий час по черзі будуть викликатися з уроків.

Подумайте, чи потрібен Вам протокол? Якщо так, то хто буде вести його?

Третій крок:

По одному викликайте з уроку кожного з булерів, заздалегідь не попереджаючи їх про це.

Покладіть перед собою лист опитувальника (текст див. нижче) і, орієнтуючись на нього, почніть розмову.

Говоріть чітко і предметно по темі, зберігаючи спокійний тон!

Дайте зрозуміти, що ви засуджуєте скоєне булером, і що він повинен нести відповідальність за те, що зробив!

Постарайтеся зробити агресора вашим партнером в боротьбі проти булінгу.

Будьте готові до того, що він буде застосовувати різні стратегії, щоб виправдати себе!

Оскільки нікому не відомо про зміст вашої бесіди з булером, немає і необхідності думати про проблему його реінтеграції в суспільство хлопців.

Четвертий крок:

Порадійте в разі удачі і поділіться з колегами можливостями цього методу!

Подякуйте всім, хто брав участь, за їх співпрацю і допомогу.

 

*Додаток до третього кроку «методу Фарста».

 

 Ім’я опитуваного: ___________________________ Клас: ___________________ Дата: ______________

Чи знаєш ти, про що я хочу з тобою поговорити?

(Почекайте відповіді і не дайте себе обдурити.)

 __________(ім’я жертви)___________ потрапив у дуже неприємну ситуацію. Тобі щось відомо про це?

(Якщо Ви помічаєте у агресора деякі прояви невпевненості, використовуйте ці стани: наполягайте на своєму, дійте рішуче і цілеспрямовано.)

 

Переходьте до наступної сторінки опитувальника.

Тепер настав час конфронтації:

Мені відомо, що ти брав участь у цьому. Ти … (дата, час) зробив наступне:

  1. ____________________________
  2. ____________________________
  3. ____________________________

 

Не допускайте ніяких дискусій! Не приймайте ніяких виправдань і продовжуйте:

Все це виглядає жахливо. І, ти знаєш, це зовсім не нешкідлива річ, це – БУЛІНГ!

Булінг – це умисний замах на душевне здоров’я людини!

В нашій школі це неприпустимо!

Що ти можеш зробити для того, щоб припинити булінг проти (ім’я жертви)?

(Апелювати до його відповідальності, домогтися поступки і закріпити результат).

Що ти можеш зробити, якщо помітиш, що інші займаються булінгом?

(Записати відповідь і повідомити булеру про те, що Ви хочете бачити його в якості партнера в боротьбі проти булінгу.)

Протягом (вказати проміжок часу) ми будемо спостерігати за тобою. Після цього з тобою (і з іншими булерами) знову буде проведена бесіда. Ти згоден?

Ніхто з учасників булінгу, що викликаються, не повинен розповідати в класі, про що з ним розмовляли.

Складність цього методу в тому, що булери вдаються до стратегій виправдання.

Ви повинні бути готовими до того, що в ході бесіди швидше за все, зіткнетеся зі стратегіями виправдання, які служать агресорам для позбавлення від почуття провини і відволікання від скоєного.

  • Прагнення заглушити або пом’якшити почуття провини:

Інші теж це робили! Але я ж тільки…!

* Прагнення звільнитися від почуття провини, залучаючи в якості виправдання “неадекватну” поведінка жертви:

Він сам почав! Він сам винен! Так ви знаєте, що він робив?

  • Приписування жертві недоліків і оголошення їх причиною своїх агресивних дій:

Але він же іноземець (інвалід, «голубий», націоналіст, єврей, остарбайтер і т. д.).

* Придумування “аргументів” на своє виправдання (заглушаються вимоги власної совісті):

Нам самим не вистачає грошей і роботи (а тут ще ці іноземці)! Всі мої знайомі працюють (а вони побираються)!

  • Залучення більш високих інстанцій:

Він образив мою матір/сім’ю/релігію!

Вислухавши подібні «аргументи», ви можете поговорити на ці теми. Однак не можна дозволити відвернути себе від скоєних дій – від самого булінгу.

Можна сказати приблизно наступне: «Незважаючи на все це: те, що ти робиш, є навмисним нападом на душевне здоров’я (ім’я жертви)! І ми не будемо терпіти подібні речі, ні зараз, ні в майбутньому!»

Це про метод. Але я за те, щоб вчитися встановлювати довіру між батьками і дітьми. Так, щоб дитина не боялася прийти і розповісти Вам про те, як вона дружить у школі, що відбувається в класі, і запитати поради.

“Ми йдемо у нову школу”: психолог про адаптацію дітей до навчання у Польщі

Психолог Лілія Андрєєва

Титульне фото: Pixabay

Коментарі